Bvhtgwgitnonkroslptq

Місцеве самоврядування: міжнародний досвід

Моделі розподілу обов’язків між мером та місцевою радою у Німеччині


Мануела Зьоллер-Вінклер, міжнародна експертка з питань місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою»


Для підтримки експертних дискусій з приводу реформи місцевого самоврядування в Україні міжнародним досвідом, експертка з питань місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою» Мануела Зьоллер-Вінклер підготувала дослідження про моделі організації місцевого самоврядування у Німеччині.

У Німеччині можна виокремити 3 моделі організації місцевого самоврядування щодо розподілу обов’язків між мером та місцевою радою. Також є ще четверта модель, яка застосовувалась у минулому.

Моделі організації місцевого самоврядування в Німеччині:

1. Подвійна система (притаманна, наприклад, Шлезвіг-Гольштейну).

Рада обирає одного зі своїх членів головою, який, серед іншого, має завдання скликати засідання ради, готувати їх за допомогою штатної адміністрації та проводити їх. Як і мер, він є політичним представником муніципалітету. Мер як штатний голова «адміністративного апарату» не може бути членом міської ради, а також не може бути її головою.

Ця система гарантує, що міська рада може ефективно і без конфлікту інтересів контролювати роботу штатної адміністрації, включаючи її керівника, штатного мера. Хоча всі органи муніципалітету відносяться до виконавчої влади, існує певний внутрішній «розподіл влади».

2. Так звана "Конституція Південно-німецької ради» (притаманна, наприклад, Баварії).

Безпосередньо обраний (штатний) мер одночасно є керівником (штатного) адміністративного апарату і головою (почесної) ради з повним правом голосу.

Мер має дуже сильні позиції. Як голова, він може впливати на раду, а як мер – контролювати раду.

3. Так звана «Конституція магістрату» (притаманна Гессе).

Безпосередньо обраний (штатний) мер є частиною колегіального органу, так званого «магістрату». Тут він виступає лише «першим серед рівних». Інші члени є штатними працівниками або почесними членами й обираються непрямо. Цей колегіальний орган працює як правління. Більшість завдань, які зазвичай покладаються на мера, виконуються тут колегіальним органом. Мер не є ані членом, ані головою ради.

Посада мера не дуже сильна; позиція ради сильніша.

4. Давніша система так званої "Конституції Північно-німецької ради» (притаманна, наприклад, Нижній Саксонії до 90-х років).

Мер непрямо обирався радою і був виключно головою ради. Адміністративні завдання виконував державний службовець, який також обирався радою.

Рада мала дуже сильні позиції. Мер ніс малу відповідальність. Останнім часом із введенням прямих виборів мера, ця система більше не могла працювати.

З іншими деталями відносин та розподілу обов’язків між мером та місцевою радою запрошуємо ознайомитись у публікації.



Повний текст у форматі PDF

Процедура змін субрегіонального рівня у Республіці Польща


Лілія Малярчук, радниця Програми «U-LEAD з Європою»


У публікації проаналізовано законодавство Республіки Польща щодо змін адміністративного устрою на субрегіональному рівні. Зокрема, суб’єкти та процедура прийняття відповідних рішень, критерії встановлення меж повітів, особливості зміни адміністративного устрою на запит місцевих рад тощо. З деталями процедури зміни адміністративного устрою на субрегіональному рівні у Республіці Польщі запрошуємо ознайомитись у публікації.



Повний текст у форматі PDF